. Особливості підготовки учнів до олімпіад та турнірів з правознавства - Мої статті - Каталог статей - НВК № 9 м. Луцьк



Комунальний заклад "Луцький навчально-виховний комплекс №9
Луцької міської ради"

Середа, 16.10.2019, 14:47
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Мої статті [18]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Мої статті

Особливості підготовки учнів до олімпіад та турнірів з правознавства

Особливості підготовки учнів до олімпіад та турнірів з правознавства

Становлення  в Україні громадянського суспільства  й розбудови на основі Конституції  України суверенної і незалежної, демократичної, соціальної правової держави  потребують  суттєвої зміни підходів  до формування  нового покоління  громадян України. Необхідними ознаками  громадянина  нашої держави  мають стати  висока правова культура, послідовні демократичні переконання, вміння  легальними засобами захищати  загальновизнані  суспільні цінності. Без належного  рівня  правових знань  і навичок  правомірної поведінки неможлива свідома  участь  особи в суспільному та державному житті. Правовій освіті в Україні приділяється досить велика увага  з боку державних органів та інститутів. Вагоме місце  в системі  правової освіти  належить загальноосвітнім  навчальним закладам, де вивчається курс «Основи правознавства», йде активізація творчої діяльності  вчителів  з подальшим  вдосконаленням  навчання  талановитої молоді, що є метою виявлення  і підтримки обдарованих дітей.

 Важливим завданням  у діяльності  вчителя правознавства  є підготовка учнів до успішної участі в олімпіадах та турнірах  від шкільного рівня  до Всеукраїнського як найбільш результативної та  ефективної форми роботи. При цьому необхідно виявити  талановитих дітей, які цікавляться правознавством, працювати над удосконаленням їхніх знань з предмета, створювати умови для  максимального  розкриття  творчого потенціалу. Безперечно необхідними  умовами  успішності  є, з одного боку, інтерес учня  до правознавства, готовність  тривалий час  наполегливо працювати  над опануванням предмета, а з другого – зацікавленість учителя  у тривалій  спільній діяльності  з поставленою метою  та виявлення перспективи такого співробітництва, фахова майстерність та  загальна ерудиція педагога. Тільки сукупність цих вимог може привести до позитивних результатів. Окрім  створення умов  для знань учитель  повинен  навчати  учнів змагатися: зосереджувати  зусилля  на виконанні  завдань, визначати  напрями  діяльності, правильно обирати стратегію  і тактику в роботі, раціонально розподіляти час, уникати психологічного дискомфорту  й тиску зовнішніх обставин[3]. Необхідною умовою для участі учнів у правових олімпіадах та турнірах є обдарованість, наявність інтересу  до гуманітарних наук, начитаність, бажання пізнавати нове, невідоме. Запорукою успіху в правових турнірах та олімпіадах є формування  та розвиток  інтересу  учнів до вивчення правознавства з використанням інтерактивних технологій кооперативного навчання, колективно-групового  навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань (за  класифікацією, запропонованою О. Пометун та Л. Пироженко )[1]Використовуючи ІКТ формуються компетенції, які потрібні учням для перемоги на правових олімпіадах. Успішність виступу учнів на правових олімпіадах залежить від мотивації діяльності, тобто від обов’язкового  прийняття  дитиною  поставлених завдань як керівництва до дії. Як відомо, без мотивації, незважаючи на всі старання вчителя, завдання не викликає інтересу  в дитини  та прагнення виконати його. О. Кожем’яка виділяє п’ять груп мотивів: соціальні, комунікативні, пізнавальні, мотиви відповідальності, перспективи, які необхідно розвивати  при підготовці учнів до правових змагань. Функції  мотивації полягають в усвідомлені учнем необхідності всебічного і ґрунтовного опанування  навчального предмета, осмислення важливості  оволодіння  різними методами  та технологіями  розв’язування творчих завдань, формування особистісних якостей. Завдання вчителя, на цьому етапі  - сприяти перетворенню уривчастих, тимчасових спонукань у стабільні, стійкі мотивації з усвідомленням  цілей, програм і технологій дій.

В процесі підготовки учнів до правових змагань  вчитель повинен скласти план дій: визначити предметність, поставити мету, окреслити завдання, скласти план роботи, намагатися простежити перспективність власних дій. Готуючи учня до олімпіади вчителем застосовується ряд сучасних методик  навчання. Перш за все, необхідно намагатися якомога більше пройти навчального матеріалу, в тому числі на випередження. Така необхідність пов’язана із залученням завдань на олімпіади ще з не пройденого матеріалу. Але непотрібно забувати й про те, що часу на «вичитування» всього необхідного матеріалу як правило не вистачає, більш корисним є невимушена розповідь  вчителя  під час неформального  спілкування, обговорення вже вивченого матеріалу учнем самостійно.

 Важливим позитивним фактором при підготовці до правових олімпіад є вивчення учнем нормативно – правової  бази й отримання необхідної інформації. Важливо не забувати, що таке вивчення має носити суто релаксаційний характер необов’язкового навантаження і має сприйматися учнем як ознайомлення з документом на дозвіллі, читання у вільний час. В своїй роботі я  схиляюся до моделі розвитку вмінь роботи з нормативно-правовими актами за змістом навчання, виробленої Н. Жидковою. Згідно даної моделі виділяється три етапи вмінь: репродуктивні вміння, перетворюючі вміння та творчо-пошукові вміння. Змістом репродуктивних вмінь є: знаходити  потрібну інформацію у тексті; коментувати текст; пояснювати та коментувати юридичні поняття за текстом; пояснювати порядок здійснення юридичних дій; здійснювати посилання на статтю нормативно-правового акту;  виокремлювати складові тексту; розподіляти текст на смислові частини; складати нескладні схеми, таблиці за текстом. Перетворюючі   характеризуються  вмінням  аналізувати текст, визначати категорії поділу тексту на частини; розкривати особливості змісту; порівнювати та співвідносити правові поняття; узагальнювати та систематизувати правову інформацію;  конкретизувати поняття; складати таблиці, схеми, тези, моделі за текстом. Творчо – пошукові вміння дають можливість використовувати інформацію  різних нормативно-правових актів з певного питання; робити висновки  на основі використання різних статей  нормативно-правового акта чи різних нормативно-правових актів, визначати правові колізії; висловлювати власну думку, використовуючи інформацію правових джерел.[2]

 Досить вагоме місце в процесі підготовки учнів до олімпіади з правознавства посідає  не лише опрацювання навчального матеріалу та нормативно-правових актів, а також ознайомлення з публікаціями і монографіями юристів – науковців, юристів практиків. Л. Мочкіна  акцентує увагу на те, що потрібно прищепити учню смак до ефективної фрази, інтерес до блискучого красномовства кращих ораторів для того,  щоб поступово  він міг сам охарактеризувати будь-яку подію, явище або процес такою ж короткою й виразною фразою чи порівнянням. У такий спосіб виникає звичка до цитування, що зміцнює пам'ять, збагачує словниковий запас і збільшує число аргументів у можливій суперечці.[5] Також не слід забувати про такі джерела інформації як: словники, енциклопедії, мережа Internet(офіційний сайт Верховної Ради, Кабміну, Президента України та ін.. ), програми ТБ пізнавального характеру(судові справи, засідання ВР України та ін.. )

Серед загальновідомих прийомів, що допомагають  формувати правові поняття – виділення правових ознак; створення цілісної картини  явища, для опису якого вживається поняття. Розвиток пам’яті та мислення «олімпійця» залежить від рівня виконання  ним  аналітично-синтезних завдань. Так, якщо в учня добре розвинута  зорова пам'ять, вчителеві варто використовувати більше таблиць, схем, графіків. З учнями в яких розвинута  слухова пам'ять, краще працювати проговорюючи матеріал вголос. Навчити учнів творчо мислити можна за допомогою методів комбінування, асоціювання, аналогії та ін..

На відміну від олімпіад досить своєрідна є методика підготовки учнів до правових турнірів. Перш за все слід пам'ятати, що робота може бути результативною тільки за умови співпраці вчителя та учнів. До турніру готується команда і учитель у ній – теж член команди, який повинен прислухатися до думок, пропозицій і бажань інших. Головне, мабуть, зацікавитися самому, і тоді за учителем підуть учні. Керівнику команди дуже важливо налаштувати дітей на те, що ціль турнірної гри не у зайнятому місці (всі не можуть бути першими), а в самому процесі роботи, в самозростанні кожного учасника команди. Турнір – це перш за все високий рівень спілкування, причому команди спілкуються не лише між собою, а й із журі. Діти бачать перспективу особистісного розвитку, в них формуються своєрідні ідеали, поглиблюється потреба у науковому пізнанні і дослідництві. А це і є метою учительської праці - внутрішня мотивація учня до навчання, його потреба у саморозвитку і самовдосконаленні. Г.В. Ягенська виділяє кілька етапів при підготовці до турнірів, а саме: пошук інформації(«занурення в інформацію»), висування ідей(«мислення вшир»), аналіз ідей(«критика»), розробка рішення(«мислення вглиб»), обговорення доповіді («атака»), заключний («шліфовка») .Турнір – це гра за конкретними правилами, які команда повинна досконало знати і виконувати. Важливо допомогти дітям детально розібратися в особливостях кожної ролі[6]. Відповідно до правил, доповідач викладає суть розв'язку задачі, звертаючи увагу слухачів на основні ідеї та висновки. Доповідь має бути чітка, конкретна, лаконічна, представлений розв'язок повинен бути аргументованим. Усвідомити суть ролі опонента та рецензента учням значно складніше, ніж роль доповідача. Опонент відмічає позитивні та негативні моменти розв'язку, дає критичні зауваження до доповіді, задає запитання, які характеризують недоліки і помилки у розумінні проблеми і методах її розв'язку. Слід пам'ятати, що виступ опонента не повинен зводитись до викладу свого рішення задачі. Рецензент дає коротку оцінку виступу доповідача і опонента. Хоча і балів за рецензію команда отримує найменше, але роль рецензента є найважчою, оскільки потрібно відмітити як негативні, так і позитивні сторони представленого розв'язку і опонування, звернувши особливу увагу на те, що не було помічено опонентом. Необхідно відмітити теоретичні помилки і неточності, якщо такі були допущені в ході доповіді, опонування та полеміки. Дуже важливо націлити учнів на те, що під час бою працює уся команда. Кожен повинен включитися у роботу. Важливо почути і зафіксувати всі зауваження (як позитивні, так і негативні), швидко відшукати аргументи, які будуть використані як при опонуванні та рецензуванні, так і в ході загальної полеміки. Максимально ефективно слід використати ті хвилини, що даються для підготовки опонування та рецензії. Тому відповідно до індивідуальних особливостей в команді повинен бути лідер, який вміє мобілізувати команду та приймати стратегічні рішення; мозковий центр з глибокою теоретичною базою; психологічний стабілізатор; упорядник ідей; група швидкого реагування, що відшукує теоретичні помилки суперника, коректно і швидко формулює запитання. Важливо, щоб головними стимулами стали внутрішні мотиви вчителя та бажання учнів. Не тільки вчитель впливає на формування особистості учнів, але й учні значною мірою змінюють учителя. Підготовка до турніру вимагає такого рівня взаємодії, коли відбувається взаємоіндукція "вчитель-учень" у психологічно комфортному середовищі[4].

Отже, підготовка  учнів до олімпіад та турнірів з правознавства  може бути позитивною лише тоді, коли  будуть пройдені такі обов’язкові  етапи: підбір обдарованої молоді; розвиток мотивації до вивчення правознавства; вироблення мислення та пам’яті, використовуючи різні дидактичні методи; швидке засвоєння навчального матеріалу, з поєднанням вивчення нормативно-правової бази, публікаційно-монографічного матеріалу з поставлених проблем; системна робота, спрямована на  розвиток  та удосконалення   творчих здібностей  учнів під час підготовки до правових змагань, що поєднується  з ґрунтовною самостійною  підготовкою  за індивідуальним планом; психологічна підготовка школярів , яка базується на виробленні у них уміння  відстоювати власну думку, аргументувати її, бути переконливим, не пасувати  перед труднощами, виважено діяти в нестандартних ситуаціях.                                                

             

                      

                        Список використаної літератури:

  1. Головань Т. Особливості методики розвитку інтересу учнів на уроках правознавства.// Історія в школах України. – 2008. - №4. – С.35-37.
  2. Жидкова Н. Формування вмінь аналізувати нормативно-правові акти на уроках правознавства. // Історія в школа України. – 2011. - №2-3. – С.14-22.
  3. Кожем’яка О. Підготовка учнів до участі в історичних олімпіадах.//Історія в школах України. – 2011. - №7-8. – С. 29-33.   
  4. Кремінський Б.Г. Організація та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів: Методичні рекомендації. – К. 2001. – С. 60-65;
  5. Мочкіна Л.І.,Мочкін С.А. Збірник олімпіад них завдань з історії . – Луцьк 2010. – С.4-6;
  6. Ягенська Г.В., Захарчук В.Є. Підготовка учнівських команд до турнірів:мотиви,механізми,результати.// Наукові записки РДГУ.. Випуск 12. – Рівне: РДГУ, 2009. – С.94-99.

 

Категорія: Мої статті | Додав: school9 (21.10.2014) | Автор: В. О. Бондар
Переглядів: 2181 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
   Персональний сайт директора Луцького НВК №9 Дубини Олександра Дмитровича
   Персональний сайт вчителя правознавства Бондаря Віталія Олексійовича

Copyright MyCorp © 2019