МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ

МУЗИЧНО – РЕЛАКСАЦІЙНИХ ПАУЗ

НА УРОКАХ

Методичний посібник

Севрюкова  Надія Борисівна

вчитель музичного мистецтва НВК № 9

Вступ

      Наш стрімкий і бурхливий час, сповнений стресів і хвилюючих негараздів, активізує пошуки вченими різних галузей наук (медицини, валеології, психології, соціології, педагогіки та ін.) способів зміцнення здоров’я людини, що визначається як неоцінений феномен буття. Різнобічний вплив музики на психіку людини обумовив музично – релаксаційні паузи одним із перспективних сучасних методів збереження психологічного здоров’я учнів. Доведено, що музика, завдяки своїй властивості впливати на внутрішній світ дитини, допомагає школярам звільнитися від душевного дискомфорту, конфлікту; коректує емоційний стан; може відновити душевний спокій; активізувати розумову діяльність; тобто позитивно впливати на психологічне здоров’я особистості.

      Як довели вчені-психологи, систематичні заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяють значно підняти IQ, тобто інтелектуальний потенціал дитини, краще розвинути пам'ять, аналітичні здібності, орієнтацію, не кажучи вже про позитивну корекцію нервової системи. Але, на жаль, систематично займаються музикою лише одиниці,  уроки музичного мистецтва проходять лише раз на тиждень і тільки до восьмого класу. Тому проведення у середніх та старших класах загальноосвітньої школи музично – релаксаційних пауз на уроках мови, математики, історії, біології та ін. стає необхідною умовою збереження психологічного здоров’я учнів.

Розділ 1.  Цілющі властивості музики.

1.1 Фізіологічні основи впливу музичного мистецтва на людину.

      В Україні здавна зачаровуючі цілющі звуки музики допомагали людині зрозуміти навколишню дійсність, красу природи, живопису, театру, історії свого народу, довершеність поезії. Музика додає нові кольори в палітру людської свідомості, супроводжує людину від народження до смерті, передається від покоління до покоління. Відомо, що нація, яка не використовує музику при формуванні особистості, особливо народну музику, перебуває під загрозою знищення, деградації. Кожна людина має знайти свою унікальну пісню, музику, мелодію у нескінченній дивовижній симфонії життя.

      У другій половині ХХ століття зріс інтерес не тільки до виконання чи сприйняття музики, але і до механізму її дії. Науково-технічний прогрес дозволив на вищому рівні, ніж в попередні сторіччя, вивчити фізіологічні реакції організму ( дихання, частоту серцевого ритму, кровообіг, кров’яний  тиск і ін.) на звук і музику. Їх цілющий вплив був необхідний і у зв’язку з необхідністю зняття втоми і стресу в століття супершвидкостей, зокрема в умовах космічних польотів.

      Вивчення фізіологічної дії музики науковими методами підтвердило гіпотезу стародавніх учених про те, що в основі впливу звуку і музики лежить резонанс. Акустичний принцип резонансу може бути застосований не тільки до музичних інструментів, але і до людського організму. Коли звукові хвилі проникають в тіло людини, в клітинах виникають відповідні коливання, що сприяють відновленню і зміцненню здоров’я.

      Високий вміст рідини в тканинах людини допомагає передавати звук, а загальний ефект можна порівняти з глибоким масажем на атомному і молекулярному рівнях. Отже, людину можна порівняти з дуже складним, унікальним і тонко настроєним музичним інструментом. Кожен атом, молекула, клітина, тканина і орган тіла постійно випромінюють коливання різних частот фізичного, емоційного, психічного і духовного життя організму.

      За допомогою музики, звуку можна уповільнити і зрівноважити хвилі, що випромінюються тим або іншим органом, змінюючи їх частоту (число періодів коливань в одну секунду, що випромінюються в герцах – Гц). Частота звуку і є основним чинником, що визначає його терапевтичний ефект.

      Російським ученим, що розробляють теорію хвильового впливу, вдалося виділити діапазон і амплітуду частот, випромінюваних здоровою клітиною людського організму. Дія цими частотами, зв’язана з фізіологічно значущою інформацією (модуляцією), створює коливання, характерні для здорової клітини живої тканини, що мають позитивний вплив.

      Бета-хвилі мозку, що мають частоту від 14 до 20 Гц, генеруються нашим мозком, якщо ми зосереджені на повсякденній діяльності або переживаємо сильні негативні емоції. Піднесені відчуття і спокій характеризуються альфа-хвилями, які поширюються на частоті від 8 до 13 Гц. Періоди пікових творчих здібностей, медитацій і сну характеризуються тета-хвилями, які мають частоту від 4 до 7 Гц, а глибокий сон, глибока медитація і несвідомий стан генерують дельта-хвилі, частота яких складає від 0,5 до 3 Гц.

      Чим меншої частоти хвилі мозку, тим більш розслаблений стан людини. Канадські учені встановили, що при гальмуванні музикою бета-хвилі можна зняти больові відчуття, що буває ефективнішим за прийом хімічних препаратів.

      Ймовірно, перший з елементів музики, з яким ми знайомимося в своєму житті, - це ритм. Знайомство відбувається ще в утробі матері, коли немовля чує биття її серця. Припускають, що власне серцебиття і навіть дихання підсвідомо впливають на наше сприйняття ритму. Тому, можливо, не випадково більшість людей віддає перевагу музичному темпу приблизно 70-100 ударів в хвилину. Це середній пульс здорової дорослої людини. Музика бароко, ритм якої складає близько 60 ударів в хвилину, може зсунути діяльність мозку у напрямі альфа-діапазону, покращуючи таким чином загальне самопочуття і увагу.

      Недавні дослідження звукотерапевтів і біологів показали, що різні частоти музичної гамми камертону викликали зміни кольору і форми клітин крові. Наприклад, нота «до» видовжувала їх, під дією ноти «мі» вони набували сферичної форми, а нота «ля» змінювала колір клітини з червоного на рожевий,

      У разі захворювань, щоб викликати резонанс і зруйнувати негативну структуру, музичні частоти повинні бути близькі частотам клітин. Так, ракові клітини порівняно зі здоровими можна розглядати як слабкі, мляві і набряклі. Під дією зростаючих частот вони поступово руйнуються і розпадаються на частотах 400 – 490 Гц ( «ля» - «сі», вище середнього «до»). Можна добитися, щоб резонанс посилював здорові клітини і тканини і руйнував хворі. Такого роду дослідження можуть стати відправною точкою в терапевтичному використанні звуку при лікуванні раку.

      Сьогодні визначені частоти, відповідні тим або іншим органам людського організму, що може допомогти  в їх лікуванні. Звукові частоти шлунка, селезінки, печінки, жовчного міхура відповідають частоті ноти «соль», легенів – «фа», хребта – «до». Французький музикотерапевт Ф.Маман, вивчаючи дію різних нот на клітину, дійшов висновку, що нота «ля» благотворно діє на всі органи будь-якої людини, заспокоюючи та релаксуючи її.

      Ця галузь знань ще мало вивчена, дослідження знаходяться у стадії експериментів, проте двері в цей цікавий світ вже прочинені.