М.А.Савчук, учитель  
                                                                               початкових класів

Як виховати креативну особистість?

(Консультації для батьків)

                                                                                       Діти тим талановитіші та розумніші,
                                                                                 чим більше можливостей бути талановитими   
                                                                                                                  й розумними ми їм надамо.

О. Грединарова

Перед ліцейною освітою та батьківською громадськістю сьогодні стоїть завдання підготувати дітей до самостійного життя. Важливо зуміти сформувати здатність учня орієнтуватися в соціумі, а головне - реалізувати свій креативний потенціал, стати творцем своєї долі, потрібним суспільству та іншим людям. Ось чому одним з головних напрямків спільної діяльності батьків та вчителів є формування компетентностей, які належать до діяльності людини:

• Компетентності  пізнавальної   діяльності:   постановка  та розв'язання пізнавальних задач; нестандартні рішення; проблемні ситуації, їх створення й розв'язання; продуктивне і репродуктивне пізнання; дослідження, інтелектуальна діяльність.

• Компетентності діяльності: гра, навчання, праця; засоби і способи діяльності (планування, проектування, моделювання, прогнозування, дослідницька діяльність); орієнтація в різних видах діяльності.

• Компетентності інформаційних технологій: прийом, опрацювання та видача інформації; перетворення інформації (читання, конспектування): масмедійні, мультимедійні технології, комп'ютерна грамотність; володіння електронною Інтернет-технологією.

• Які умови необхідно створити для креативної діяльності школярів?

Щоб діяльність стала ефективною необхідні умови:

• цілеспрямована підготовка до креативної діяльності;
• залучення до креативної діяльності необхідно починати з нескладного та невеликого за обсягом матеріалу, постійно ускладнюючи завдання;
• на кожному уроці в кожній темі вчитель повинен враховувати, що саме учень може «відкрити» самостійно;
• постановка завдань повинна стимулювати до їх виконання.

• Чим відрізняється людина інтелектуально розвинена від творчо обдарованої?

У сучасній психології з'явилися експериментальні дані, які свідчать про відсутність (зв'язку) між показниками інтелекту і творчих здібностей. У чому ж полягає різниця між інтелектуалом і людиною креативною? На це запитання спробували відповісти психологи Воллах і Коган, тестуючи учнів 11-12-ти років, виявили чотири групи дітей з різними рівнями розвитку інтелекту й креативності, які відрізнялися способами адаптації до зовнішніх умов і розв'язання життєвих проблем. Основні результати цього дослідження наведено в таблиці.

           Особистісні особливості школярів із різними рівнями інтелекту і творчих здібностей  (за М.Воллахом і Н.Коганом)

Діти з високим рівнем інтелекту і креативності

Вони впевнені у своїх здібностях, мають адекватний рівень самооцінки; їм притаманні внутрішня свобода і високий самоконтроль. При цьому такі діти здаються маленькими, але, якщо потребує ситуація, поводяться як дорослі. Виявляють інтерес до всього нового і незвичайного, характеризуються  великою  ініціативністю,  але  водночас  успішно пристосовуються до вимог соціального оточення, зберігаючи внутрішню незалежність думок і дій.

                        Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності

Їх вирізняє прагнення до шкільних успіхів у вигляді відмінної оцінки. Вони надзвичайно важко сприймають невдачу, замість надії на успіх у них частіше переважає страх перед невдачею. Ці діти не люблять ризику, не люблять висловлювати публічно своїх думок. Вони стримані, замкнуті й дистанціюються від своїх однокласників. У них дуже мало близьких друзів. Вони не люблять бути самостійними і страждають без зовнішньої адекватної оцінки своїх вчинків, результатів навчання або іншої діяльності.

Діти з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності

Ці діти часто потрапляють у розряд «знехтуваних». Вони важко пристосовуються до шкільних вимог, часто мають захоплення поза школою (хоббі, гуртки тощо), де можуть виявити свої творчі схильності. Вони найбільш тривожні, страждають від зневіри в собі. Вчителі часто характеризують їх як тупих, неуважних, оскільки вони не бажають виконувати рутинні завдання й не можуть зосередитися.

                      Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності

Такі діти зазвичай зовнішньо добре адаптуються, тримаються в «середняках» і задоволені своїм становищем. Вони мають адекватну самооцінку, низький рівень предметних здібностей компенсують розвитком соціального інтелекту, товаристкістю, пасивністю в навчанні.

Отже, результати розглянутого дослідження свідчать, що під час роботи з дітьми важливо розвивати не лише інтелект, а й творчі здібності. І навпаки, під час розвитку творчих здібностей не слід забувати про інтелект.

• Які види мислення виділяють вчені?

Томас Армстронг у своїй книжці «Сім розумників» та Говард Гарднер у книжці «Межі розуму» визначають сім типів мислення:

1.  Вербально-лінгвістичний: здатність маніпулювати словами усно або письмово.

2. Логічно-математичний: здатність маніпулювати математичними формулами і логічними поняттями.

3. Просторовий: здатність бачити графічні об'єкти й маніпулювати їхніми складовими.

4. Музичний: здатність сприймати ритм і гармонію мелодій, ідентифікувати різні звуки і маніпулювати ними.

5.  Тілесно-кінестетичний: здатність використовувати рух тіла, наприклад у танці, спорті.

6. Внутрішньоособистісний: здатність розуміти свої відчуття та розмірковувати на філософські теми.

7. Комунікативний: здатність розуміти інших людей, їхні почуття та думки.

У людини переважає якийсь один тип мислення, інколи два. Необхідно вчасно дослідити тип мислення та допомогти дитині зорієнтуватися в розвитку своїх здібностей, щоб не втратити інтересу до творчого процесу.

• Що виступає показниками креативних здібностей ?

Основними показниками креативних здібностей є швидкість та гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність та сміливість.

• Швидкість думки - кількість ідей, що виникають в одиницю часу.
• Гнучкість думки - здатність швидко та без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати в іншому. Вона забезпечує вміння легко переходити від одного класу досліджуваних явищ до іншого, долати фіксованість методів вирішення, своєчасно відмовлятися від невдалої гіпотези, бути готовим інтелектуально до ризику і парадоксів.
• Оригінальність - здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, незвичних рішень. Вона пов'язана з цілісним баченням усіх зв'язків та залежностей, непомітних під час послідовного логічному аналізу.
• Допитливість - здатність дивуватися, цікавість та відкритість до всього нового.
• Точність   -   здатність   удосконалювати   або   надавати невизначеності, не лякатися своїх висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією.

• Якими ознаками наділена креативно обдарована дитина ?

Креативна особистість - це особистість, яка має високий ступінь розвитку творчих здібностей, чималий творчий потенціал та нахил до творчої діяльності.  Найголовнішою  креативною  рисою  є  наявність  творчої обдарованості, яка включає високий рівень креативності, багату уяву, інтелект, розвинуте дивергентне мислення (оригінальність, пластичність, продуктивність), творчі здібності до різних видів діяльності. Креативна особистість прагне творчої діяльності, що виявляється у великій потребі творити, неослабному високому інтересі, який домінує над іншими формами спрямованості. Креативна мотивація (бажання творити заради самого процесу творчості) переважає над іншими (матеріальні інтереси, честолюбство), хоча й вони можуть бути значними, особливо прагнення до самовияву, потреба в самоактуалізації.

Особливості мотивації креативної особистості в тому, що вона не зупиняється після вирішення поставленого завдання, а ставить нові.

Креативно обдаровані особистості - не просто новатори, що відкривають щось невідоме суспільству. Для них головне не лише здатність знаходити, пізнавати загальні принципи буття, а й втілювати їх у життя й боротися за них. Оцінка результатів діяльності творчої особистості дослідниками завжди може бути суб'єктивною. Важливо те, що творча особистість створила і як суспільство це використовує.

                Ознаки обдарованої дитини:

• часто перескакують через послідовні етапи свого розвитку;
• мають чудову пам'ять, яка базується на ранньому мовленні та абсолютному мисленні;
• рано починають класифікувати й категорувати інформацію;
• мають великий словниковий запас, вони із задоволенням читають словники, енциклопедії;
• можуть займатися кількома справами відразу;
• дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ.

Пізнавальний портрет дитини

• Чи є ці показники вродженими - чи вони можуть піддаватися впливу середовища?

Один із засновників системи вимірювання творчих здібностей Торренс сказав із цього приводу, що спадковий потенціал не є найважливішим показником майбутньої творчої продуктивності. Якою мірою творчі імпульси дитини перетворяться на творчий характер залежить більше від впливу батьків та інших дорослих. Сім'я здатна розвинути або знищити творчий потенціал дитини ще в дошкільному віці.

Багато причин не дають нам змоги розвинути творчий потенціал та розширювати горизонти творчості. Існує два міфи про творчу особистість: у першому йдеться про те, що здібність людини прямо пропорційна до її інтелектуального рівня, а в другому, що творчість - доля талановитих та обдарованих з дитинства. Ці два твердження можуть зруйнувати творчий потенціал будь-якої людини.

Як учителі розвивають креатині здібності своїх виконавців?

Розвиток креативних здібностей.

Усвідомлюючи, що головною педагогічною метою навчання є залучення обдарованої дитини до безперервного процесу  самовдосконалення — самовиховання, саморозвитку, самонавчання, вчитель домагається використання діяльнісно-компетентного підходу до проведення уроків та виховний заходів.                                    

• Які поради можна дати вчителю щодо розвитку креативних здібностей?

1. Підхоплюй думки учнів та оцінюй їх тут же, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість тощо.

2. Підсилюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперувати предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі ідеї.

4. Вчи дітей систематично оцінювати кожну думку. Ніколи не відкидай її.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовувати схеми, таблиці, формули, одностороннє рішення, де є багатоваріантні способи.

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Учи дітей цінувати свої та чужі думки, цінно фіксувати їх у блокноті.

9. Іноді однолітки ставляться до здібних дітей агресивно. Необхідно не усунути проблему, а запобігти їй. Найкраще здібній дитині пояснити, що це характерно, і розвивати в неї терпимість і впевненість.

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, ідеї.

11. Розсіюй страх.

12.Стимулюй і підтримуй ініціативу, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захопити.

13. Створюй  проблемні  ситуації,  що  потребують   альтернатив, прогнозування, уяви.

14. Створюй у школі періоди творчої активності, багато геніальних рішень приходить в ті моменти.

15. Розвивай критичне ставлення.

16. Учи доводити почате до логічного завершення.

17. Впливай особистим прикладом.

• Як можна визначити, чи знають і розвивають батьки здібності своєї дитини?

АНКЕТА

Оцінювання результатів:

Спочатку згідно з ключем підрахуйте бали.

Запитання 1: «вища освіта» - 2 бали; «середня спеціальна» - 1 бал; «середня» - 0 балів.

Запитання 2 (бали нараховують залежно від того, наскільки багато знань та творчого підходу потребує професія): «потребує багато знань та творчого підходу» - 2 бали; «так собі» - 1 бал; «стереотипна діяльність» - О балів).

Запитання 3: «якщо є хобі» - 2 бали; «немає» - 0 балів. Запитання 4, 5, 6, 8, Я 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25,26, 28, 29, 30, 32, 33: «так» - 2 бали; «іноді» - 1 бал; «ні» - 0 балів.

Запитання 7, 14, 27, 31: «так» - 0 балів; «іноді» - 1 бал; «ні» - 2 бали. Складіть суму балів за трьома шкалами та оцініть рівень відповідного показника:

- інтелектуального розвитку (шкала включає запитання 1, 4, 5, 16, 18, 20, 23, 27, 29): високий рівень - 15-18 балів; середній - 5-14 балів; низький - 0-4 бали;

- творчих досягнень (запитання 2, 3, 6, 7, 8, 11, 12, 19, 22, 24, 25):

високий рівень - 19-22 балів; середній - 5-18 балів; низький — 0-4 бали;

- здатності до саморегуляції (запитання 9, 10, 13, 14, 15, 17, 21, 26, 28, 30, 31, 32, 33): високий рівень — 21-26 балів; середній — 7-20 балів; низький - 0-6 балів.

Коли ви підрахуєте свої результати, то зрозумієте, яким рівням вони відповідають. За дослідженням П.Торренса, діти до 5-ти років дають до 90% оригінальних відповідей, до 7-ми років уже до 20%, дорослі - до 2%.

• Чому зникає креативність?

Чинники, які руйнують потенціал творчості:

1. Сповивання в ранньому дитинстві.

2. Стереотип «шагреневої шкіри» (треба уникати сильних почуттів, потужних дій, кардинальних змін; чим менше контактів, тим врівноваженіший внутрішній світ).

3. Втрата гармонійного поєднання всіх складових механізму: мислення, уяви, почуття, пам'яті.

4. Пригнічення психомоторики - мисленнєвого тіла людини.

5. Стереотип щодо ігнорування інтуїції, яка насправді є самовиявом пережитих почуттів від предметів і явищ, властивості, яких до певного часу не були перетворені на думки і висловлені засобами мови.

• Які поради можна дати батькам, що прагнуть розвивати креативні здібності своїх дітей?

Виховання обдарованої дитини починається в сім'ї.

Важливо

1. Не стримувати розкриття потенціальних можливостей психіки.

2. Уникати однобокості в навчанні та вихованні.

3. Не позбавляти дитини ігор, забав, казок, створювати умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.

4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе та інших), оскільки людина, енергія якої пригнічена загальними проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.

5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам'ятайте: «Якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас».

6. Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.

7. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, запитання дитини. Відповідайте на всі запитання, навіть якщо вони, на ваш погляд, виходять за рамки дозволеного.

8. Навчати слід не того, що може сама дитина, а того, що вона опановує за допомогою дорослого, показу, підказки.

Висновки

Отже, створюючи максимально сприятливі умови для розвитку обдарованих дітей, розробляючи і впроваджуючи новий зміст освіти, інтерактивні технології навчання й виховання, створюючи сприятливі умови для самозростання і розвитку творчого потенціалу в дітей, батьки у співпраці з учителями забезпечують гармонійно розвинену творчу особистість

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Державний стандарт початкової загальної освіти : затв. постановою Каб. Міністрів України від 20 квіт. 2011 р. № 462 // Інформ. зб. та комент. М-ва освіти і науки, молоді та спорту України України. — 2011. — № 14/15. — С. 7–18.
2. Типові навчальні плани початкової школи : затв. наказом М-ва освіти і науки, молоді та спорту України від 10 черв. 2011 р. // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2011. – № 17/18. – С. 11–22.
3. Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін [Електронний ресурс] : лист М-ва освіти і науки, молоді та спорту України від 1 черв. 2012 р. № 1/9-426. – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations/ (перевірено: 22.10.2013 р.). – Назва з екрана.
4. Волошина І.   Формування креативно-виховного середовища для розвитку особистості громадянина України / І. Волошина // Кл. керівник. Усе для роботи. – 2013. – № 10. – С. 8–11.
5. Галкович І. В.   Розвиток творчого мислення : спец. курс для учнів 1–4 кл. / І. В. Галкович // Практ. психологія та соц. робота. – 2010. – № 2. – С. 43–47.
6. Дмитрішена Н.   Креативно-розвивальний тренінг «Радість» : творч. розвивал. тренінг для дітей 6–14 р. / Н. Дмитрішена // Психолог. – 2010. – № 14. – С. 29–30.
7. Жигайло О. О. Психолого–педагогічні аспекти формування креативного мислення дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / О. О. Жигайло // Пробл. сучас. психології. – 2011. – № 12. – С. 393–401. – Текст. дані. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspl/ 2011_12/393-401.pdf (перевірено: 29.10.2013 р.). – Загол. з екрана.
8. Заїка Є. В. Комплекс ігор з викладання фігур для розвитку мислення у дітей дошкільного віку та школярів / Є. В. Заїка // Практ. психологія та соц. робота. – 2011. – № 3. – С. 36–42.
9. Зак О. З.   Діагностка відмінностей у мисленні молодших школярів / О. З. Зак // Практ. психологія та соц. робота. – 2011. – № 3. – С. 31–35 ;  № 4. – С. 59–61 ; № 6. –              С. 55–68 ; № 9. – С. 54–56.
10. Зубілевич М. Розвиток креативного потенціалу молодших школярів на уроках англійської мови / М. Зубілевич, С. Бігунова // Обдар. дитина. – 2009. – № 2. –  С. 58–64.
11. Ильин Е.   Диагностика креативности / Е. Ильин // Обдар. дитина. – 2010. – № 7. –  С. 9–13.
12. Колотило О. Вправи для розвитку асоціативності художньо-образного мислення молодших школярів / О. Колотило // Мистец. та освіта. – 2012. – № 4. – С. 43–46.
13. Країна міркувань [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.levko.info/ (перевірено: 29.10.2013). – Назва з екрана.
14. Кочерга О.  Психофізіологія становлення мислення дитини / О. Кочерга // Почат. шк. – 2012. – № 6. – С. 5–8.
15. Майтак Т. Вплив сучасної системи освіти на розвиток креативності / Т. Майтак // Психолог. – 2012. – № 19. – С. 34–35.
16. Марушенко І.   Розумова діяльність – основа процесу формування культури мислення молодшого школяра / І. Марушенко // Почат. шк. – 2008. – № 7. – С. 53–57.
17. Митрович Р. Розвиток креативності учнів початкових класів / Р. Митрович // Математика. – 2013. – № 20. – С. 23–24.
18. Митрович Р.  Розвиток креативності учнів початкових класів. Клас «Ерудит. Сходинки розвитку» / Р. Митрович // Почат. освіта. – 2013. – № 10. – С. 2–6.
19. Планета міркувань [Електронний ресурс] : посіб. для розвитку логіч. та творч. мислення дітей. – Режим доступу : http://www.child-thinking.com.ua/  (перевірено: 29.10.2013 р.). – Назва з екрана.
20. Палій А. А. Диференціальна специфіка феномену креативності / А. А. Палій // Диференціальна психологія : навч. посіб. – К., 2010. – С. 366–389. 
21.  Пономарьова-Семенова Р. Психологічні принципи розвитку креативності обдарованої особистості / Р. Пономарьова-Семенова // Обдар. дитина. – 2008. – № 10. – С. 2–10.
22. Приймак Н.  Педагогічні методи та прийоми, спрямовані на розвиток креативного мислення дітей / Н. Приймак // Муз. керівник. – 2011. – № 7. – С.17–24.
23. Савчук М. Розвиток креативності молодших школярів як умова формування необхідних життєвих компетенцій / М. Савчук // Розкажіть онуку. – 2010. – № 1. –     С. 4–12.
24. Слободенюк Л.   Тренінг креативності / Л. Слободенюк // Обдар. дитина. – 2010. – № 2. – С. 47–59.
25. Смерчинська Л. В гостях у тітоньки Сови : корекц.-розвивал. заняття для першокласників з розвитку довіл. уваги, образ. пам’яті, спостережливості, кмітливості, мислення / Л. Смерчинська // Психолог. – 2011. – № 33. – С 7‑9.
26. Степанова О.   П’ять форм пошукової діяльності для розвитку креативності учнів / О. Степанова // Почат. освіта. – 2012. – № 28. – С. 15–19.
27. Сухецька О.  Розвиток вербальної креативності : мол. шк. вік / О. Сухецька // Психолог. – 2013. – № 7. – С. 20–23.
28. Тітов І. Г. Психолого-педагогічні засади проектування експериментального навчання, спрямованого на розвиток творчого мислення та уяви молодших школярів [Електронний ресурс] / І. Г. Тітов // Горизонты образования. – 2010. – № 2. –  С. 140–144. – Текст. дані. – Режим доступу : http://www.child-thinking.com.ua/  (перевірено: 29.10.2013 р.). – Загол. з екрана.
29. Шопіна М. О. Розвиток мислення дітей 5–9-ти років та підлітків / М. О. Шопіна // Практ. психологія та соц. робота. – 2013. – № 9. – С. 60–72.
30. Шрагіна Л.  Технологія розвитку креативності / Л. Шрагіна // Психолог. – 2010. – № 38. – С. 29–30.