. Формування емоційно – образного мислення школярів засобами музичного мистецтва - Мої статті - Каталог статей - НВК № 9 м. Луцьк



Комунальний заклад "Луцький навчально-виховний комплекс №9
Луцької міської ради"

Неділя, 22.09.2019, 00:37
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Мої статті [18]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Мої статті

Формування емоційно – образного мислення школярів засобами музичного мистецтва

 

          Сучасне суспільство знаходиться на етапі переходу від «homo sapiens» - людини розумної, до «homo hominus» - людини людяної. Це зумовлює необхідність формування особистості, здатної до життєтворчості, до продуктивного перебування в полікультурному середовищі.

     Музичне мистецтво є одним із найефективніших засобів усебічного та гармонійного розвитку учнів, впливу на внутрішній світ дитини, формування її ціннісних орієнтацій та мислення.

     Однак аналіз рівня музичної освіченості сучасних учнів свідчить про формальне ставлення нашого суспільства до музичного виховання зростаючого покоління. А це, в свою чергу, зумовлює недостатній розвиток моральних та естетичних цінностей особистості, сприяє занепаду духовності.

     Загальновизнаним у психолого-педагогічній думці є вплив музики на свідому (мислення) та підсвідому (емоції) сфери особистості. Музичне мистецтво за своєю сутністю є інтеграцією інформаційних площин, які реалізуються у звуках, ритмі, темпі, гармонії, динаміці, ладі, тембрі.  Сила музики в тому, що вона впливає всебічно: на волю, інтелект, почуття, фізіологію, мислення. Це дає можливість вибудувати методику застосування музичних образів з метою формування особистісних компетентностей школяра.

     З огляду на вище сказане вважаю важливою у сучасній освітній системі проблему «Формування емоційно-образного мислення школярів засобами музичного мистецтва».

     Емоційно-образне мисленняособливий вид мислення, що ґрунтується на інтегруючій здатності мозку, коли емоційне сприйняття музичних образів поєднується з інтелектуальною діяльністю (схема 1).

     Образи та асоціації безперервно виникають у процесі сприймання музики, яка асоціюється, зазвичай, «не з яскраво усвідомлюваними, чітко окресленими, відчутними образами-уявленнями, а з невиразними комплексними відчуттями, які не встигають піднятися до рівня усвідомлення» [14,с.180]. З одного боку, важливим є розвиток засобами музичного мистецтва асоціативної, чуттєвої, емоційної сфери особистості учня. З іншого боку, комплекс методичних прийомів має сприяти тому, щоб ці приховані компоненти сприймання могли набувати форми наочного уявлення, образного метафоричного визначення.

     Естетичні емоції традиційно розглядались у контексті питань впливу мистецтва на формування особистості (Б.В.Асафьєв, Н.А.Ветлугіна, О.Г.Костюк, В.В.Медушевський, Б.М.Теплов)[2,11,17,18,30]. На думку Л.С.Виготського, мистецтво несе не побутові, а художні емоції. Він назвав художні емоції розумними[5,с.78].

     Важливим  є твердження про те, що яскраві уявлення спонукають до більш глибоких та сильних переживань, які сприяють формуванню певних ставлень та моральних оцінок у дітей [17,с.154]. Пізнання цінностей мистецтва, розкодування естетичного змісту у творах обумовлює емоційну активність школярів, стимулює цікавість до світу мистецтва та дозволяє пізнавати художні знаки та образи реальної дійсності. Це сприяє розвитку вищого рівня інтелектуальної діяльності та морально-естетичного погляду на довкілля.

     Навчальні засоби курсу «Музичне мистецтво» дають можливість сприяти розвитку емоційно-образного мислення учнів з метою формування особистісних компетентностей школярів, необхідних людині у ХХІ столітті, що зумовлює завдання вчителя:

   - формувати особистість, здатну до життєтворчості, використовуючи вербальні й невербальні прийоми навчання музичному мистецтву, активізуючи пізнавальну діяльність асоціативно-образного типу, розвиваючи емоційну культуру учнів;

  -  створювати такий освітній простір, в якому дитина, сприймаючи музичні твори, здійснює шлях до пізнання самої себе, до усвідомлення універсальних констант життєвого світу (схема 2).

   Формування емоційно-образного мислення – безперервний процес, який здійснюється у всіх видах музичної діяльності (слухання музики, хоровий спів, засвоєння теоретичних відомостей, гра на музичних інструментах, власна музична творчість учнів) відповідно до віку школярів, обсягу та рівня їх знань і досвіду, психологічних особливостей. Виділяю три послідовні етапи, що різняться метою, формами роботи та основними  підходами  (таблиця 1).

  

Перший етап – базовий (1-4 класи). Основна мета –надати інформацію про виражальні можливості музичного твору,  формувати естетичні почуття, уявлення та знання про прекрасне; вміння відчувати та розуміти образний зміст музики. Тому на цьому етапі відбувається накопичення навчальної інформації про музичне мистецтво як площини утворення та отримання емоційного образу. Дитина  співвідносить музику з тими емоційно-образними категоріями, які є в її емоційному досвіді. Виходячи з того, що у молодших школярів такий досвід невеликий, учитель бере на себе функцію посередника між музикою і дитиною.

Тому, обираючи методику формування емоційно-образного мислення в початковій школі, враховую, що музичний образ – це «система життєвих (емоційних, рухових, сенсорних, мовних, ситуативних тощо) асоціацій, яка знаходить своє втілення у музичному матеріалі» [17,с.27]. Для створення системи життєвих асоціацій використовую такі прийоми, які допомагають учню конкретизувати в уяві музичний образ через зацікавлення та характерні для цього віку види діяльності.

 На цьому етапі мотивація навчальної діяльності стає успішною, якщо активно впроваджувати дидактичні ігри та ігрові ситуації. Бесіда перед слуханням музики, засвоєння теоретичних відомостей чи хоровий спів стають цікавими, а це, в свою чергу, активізує уяву, пам'ять, мислення на уроці музики. Так, гру-інсценізацію використовую в 1 класі при слуханні п’єс В.Косенка «Не хочуть купити ведмедика», «Купили ведмедика», П.Чайковського «Хвороба ляльки», «Нова лялька», виконанні пісні М.Дремлюги «Ми йдемо сьогодні в клас», української народної пісні «Ходить гарбуз по городу». Тут основою формування емоційно-образної уяви виступають емоційні, рухові, ситуативні асоціації та музика.

     З метою представлення школярам емоційно-образної лексики для характеристики музичних творів застосовую гру «Спіймай слово», де навмисне називаю різноманітні помилкові засоби музичної виразності, а учні повинні плеснути в долоні, коли звучить відповідна характеристика твору. Активізує творче мислення персоніфікована гра. Пропоную учням уявити себе композитором, музикантом, героєм п’єси або пісні та розповісти чи передати жестами, через вокальну діяльність настрій, емоції,  почуття музичного твору. Це дає школярам можливість естетично відтворити події, які вони через недостатність свого життєвого досвіду й можливостей реально пережити не змогли б.

     Ефективними методами активізації музичного сприймання школярів є варіювання та порівняння, коли учні знаходять спільне та відмінне у звучанні музичних творів. Це розвиває навички аналізу у молодших школярів.

     Однією з дієвих форм розвитку асоціативного мислення, уяви є асоціативні ігри («Знайди свій звук», «Уяви і почуєш», «Ти – звук», «Тембри і образи», «Відчуття і звуки»). Так, при вивченні теми «Розвиток музики» у 3 класі та ознайомленні з інструментами симфонічного оркестру використовую гру «Тембри і образи», а при вивченні шумових та музичних звуків в 1 класі використовую гру «Знайди свій звук».

     Оскільки у молодших школярів сприймання тісно пов’язане з руховими переживаннями, обов’язковим елементом уроку музики в молодшій школі вважаю пластичне інтонування або диригування (в 1 класі – показ руху мелодії, високих та низьких звуків, характеру музики, динамічного розвитку; в 2 класі – особливостей ритму, темпу, танцювальності, маршовості тощо) та музично-ритмічні вправи. Інтеграцією двох попередніх методів є тактильні або пальчикові рухи («Танок ельфів»), коли діти під час звучання музики пальчиками однієї руки виконують своєрідний «танок» на власній долоні. Це активізує рухові, сенсомоторні асоціації, допомагає краще осягнути музичний образ, розвиває дрібну моторику.

     Оскільки у дітей молодшого шкільного віку переважає конкретно-образна уява, на уроках музики за допомогою зорових асоціацій активізую сприйняття  та запам’ятовування музичних образів. При цьому використовую сюжетні малюнки, відображення характеру та розвитку музики у кольорі, лінії, геометричній фігурі. Таким чином вже у молодших школярів формую уявлення про взаємозв’язок мистецтв, використовуючи синтез різних видів асоціацій.

     Крім цього, активність емоційно-образного мислення підвищують різні форми уроків музики: урок-казка, урок-концерт, урок-подорож. Так, дуже ефективними є уроки-подорожі  у 4 класі при вивченні теми «Музика не знає кордонів».

     Таким чином  допомагаю дітям накопичувати емоційно-асоціативний досвід, через аналіз музичних творів та власне музикування розуміти образи, що лежать в основі музики.

    

   Другий етап – аналітико-пошуковий (5-6 класи). Мета: формувати навички диференціації внутрішніх співвідношень музичних творів та розкриття їх образного змісту. У цьому віці відбувається перехід від переважно наочно-дійового мислення до більш абстрактного, загострюється почуття самосвідомості. Удосконалюються уміння співставляти та порівнювати музичні явища.

     Саме тому у роботі над формуванням емоційно-образного мислення  молодших підлітків головним вважаю при підтриманні постійного емоційного відгуку на музику розвивати навички аналізу внутрішніх взаємозв’язків музичних творів, зв’язків музики з іншими видами мистецтв та внутрішнім світом людини. Завдання вчителя при цьому вбачаю у підведенні дітей до самостійних висновків щодо зв’язку власних емоційних оцінок, особистості композитора, створеної ним музики, засобів музичної виразності та об’єднання цих компонентів в єдину систему образного змісту музики.     

     Учень 5-6 класів уміє співвідносити сприйняту музику з тими емоційно-образними категоріями, які сформувалися на основі його емоційного досвіду. Але досить часто процес цей лишається для школяра неусвідомленим і виявляється лише в результаті самоаналізу власних вражень і переживань. Тому ефективними формами роботи на уроках музичного мистецтва в 5-6 класах вважаю слухання творів та аналіз їх музичних та емоційних особливостей. При цьому поєдную слухання музики з рухами, драматизацією, творчими видами  роботи.

     Дитина, спираючись на життєвий досвід, навички сприйняття музики, вже може вирішувати пізнавально-творчі завдання, пов’язані з осягненням її змісту. При цьому майстерність учителя полягає в умінні активізувати емоційні та емоційно-оцінні процеси при сприйнятті музичного твору.

     Звертання в процесі керування музичним сприйняттям до творів різних видів мистецтв має сильний емоційний вплив на школярів, збагачує їх лексичний запас, розширює уявлення про можливості вираження емоційного ставлення до явищ життя і мистецтва. Взаємодія мистецтв є основою психічних новоутворень, які виникають у дітей. В 5 класах при вивченні теми «Музика та інші види мистецтва» діти створюють малюнки-криптограми, складають загадки, кросворди, проводять аналогії між різними видами мистецтв.

     Для активізації асоціативного мислення школярів та розвитку навичок аналізу особистісних вражень, почуттів використовую прийом «Асоціативний лабіринт», коли діти зіставляють музичний образ з літературним, абстрактним, образотворчим та коментують  свої відповіді.

     Способом опосередкованого впливу на учнів виступає залучення дітей до гри художньо-естетичного характеру (рольові ігри «Музикознавці», «Композитори», «Кінорежисери»; ігри-конкурси; творчі ігри «Казка», «Музичний живопис»)

    З метою узагальнення та впорядкування компетенцій школярів щодо  емоцій, почуттів, засобів передачі їх у музиці, використовую опорні схеми.

     У розвитку емоційно-образного мислення молодших підлітків важливе місце посідає творча робота (прийом художнього співробітництва), тобто співпраця учнів і вчителя з поетами, композиторами. Так, коли даю дітям пісню для розучування, поряд з оригінальним текстом пропоную створити свій варіант; поряд з оригіналом виконати й інші мелодії на той самий текст; створити власні слова та мелодію гімну класу.

     На моє переконання,  музика стимулює до творчої діяльності, зокрема формує пізнавальні та емоційно-мотиваційні функції, розвиває творче мислення й комунікативність, а також позитивні якості характеру (систематичність, наполегливість у досягненні мети). Уміння й навички, набуті в галузі музики, переносяться на інші, немузичні види діяльності дітей. 

    

Третій етап – творчий (7-8 класи). Мета: сприяти виробленню навичок виражати власні почуття та презентувати емоційно-образний світ засобами музичного мистецтва. На цьому етапі відбувається створення власного мистецького продукту або трансформація відомих музичних творів відповідно до певної емоційно-образної ситуації.

     Оскільки змістові можливості музичного мистецтва дозволяють сприяти формуванню емоційно-образного мислення школярів, варто інтегрувати інформативні площини інших навчальних предметів: історії, літератури, географії, іноземної мови тощо. У структуру уроку музичного мистецтва варто включати проблемні питання, проблемні ситуацій, дослідницькі розвідки тощо. Важливим засобом розвитку емоційно-образного мислення вважаю художньо-творчі завдання, а також музично-пошукові, які стосуються сфери життєдіяльності школяра. Їх вирішення вимагає від учнів певних музичних знань, умінь (розуміння окремих понять, зв’язку між ними, наявності певного багажу виконавської чи музикознавчої діяльності) та спирається на життєвий досвід. Наприклад:

  • Створити  та виконати музичні привітання з нагоди свята (День Вчителя, Посвята в ліцеїсти, Презентація класу тощо);
  • Створити та презентувати музичний проект на тему «Музика і сучасність», «Наші великі сучасники» (8 клас);
  • Створити та представити твір «Музика майбутнього» (8 клас).

      З метою розвитку комунікативних  асоціацій використовую завдання  для

роботи у групах (у 7 класі при слуханні увертюри Л. ван Бетховена «Егмонт» учні передають зміст  частин увертюри за допомогою образотворчих асоціацій; у 8 класі при вивченні теми «Джазова музика» дають характеристику творам від імені представників різних націй,  класів та віку). Метод «Мозковий штурм» застосовую, мотивуючи пошук шляхів вирішення проблеми в різниці музичних смаків людей різного віку, подолання емоційної та психологічної напруги, агресивності сучасної людини за допомогою музики. Якщо основним завданням уроку є формування активної життєвої позиції (наприклад, з питань впливу рок-музики на психіку людини), то доцільним буде використання методів «Класифікація» та «Альтернатива».

     Проводячи уроки з елементами гри «Стежками волинської музики», «Створи свій музичний образ» у 7 класі, уроки-концерти «Сучасний світ класичної музики», «Моя улюблена серйозна музика» у 8 класі, навчаю кожного учня усвідомлювати первинність особистості, об’єктивний характер розвитку музики, розуміти особливості впливу музичних образів на формування світогляду людини. Варіативність форм і методів взаємодії школяра, вчителя і музики дає можливість досягти особистісної орієнтації навчально-виховного процесу.

     Нові знання  про роль музики в житті учні здобувають, випробовуючи свої сили в музично-дослідницькій роботі («Дзвонарне мистецтво Волині – історія та сучасність»).

     Таким чином спонукаю дітей до висновку, що музичний твір – це актуалізований і перетворений автором минулий досвід особистості, суспільства, людства. Це світ уявлень, який формується у свідомості слухача відповідно до його емоційного та розумового розвитку.

   

      Як свідчить практика, успішне формування життєвих пріоритетів, ідеалів особистості можна забезпечити тільки в тому випадку, коли навчальна інформація набуває для неї персонально значущої цінності (додаток 1). Розвинуте емоційно-образне мислення стимулює закріплення позитивного досвіду учнів через музичні переживання та образи. Це дає можливість зробити висновок, що оптимальне поєднання запропонованих методів і прийомів сприятиме формуванню емоційно-чуттєвого компоненту духовного світу молодої особи, її  саморозвитку та успішній самореалізації в усіх сферах життєдіяльності (схема 3).    

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: school9 (21.10.2014) | Автор: Н. Б. Севрюкова
Переглядів: 4057 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
   Персональний сайт директора Луцького НВК №9 Дубини Олександра Дмитровича
   Персональний сайт вчителя правознавства Бондаря Віталія Олексійовича

Copyright MyCorp © 2019