. Деякі аспекти роботи з текстовою інформацією у початковій школі - Мої статті - Каталог статей - НВК № 9 м. Луцьк



Комунальний заклад "Луцький навчально-виховний комплекс №9
Луцької міської ради"

Неділя, 22.09.2019, 01:02
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Мої статті [18]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Мої статті

Деякі аспекти роботи з текстовою інформацією у початковій школі

 Деякі аспекти роботи з текстовою інформацією у початковій школі

 

Соняк Наталія – учитель вищої категорії, «учитель-методист» комунального закладу «Луцький навчально-виховний комплекс №9 Луцької міської ради», дисертант  Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

  

 Постановка наукової проблеми та її значення. Складні процеси, що відбуваються сьогодні в житті суспільства, стосуються всіх сфер його життєдіяльності. Перехід людства від індустріального століття до інформаційного вимагає зміни освітніх пріоритетів з акцентуванням уваги на особистісно орієнтованому процесі навчання.

          У цьому контексті випускник сучасної школи повинен володіти певними компетентностями , а саме:

  • гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях, котрі постійно змінюються, здобуваючи самостійно необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних проблем;
  • самостійно, критично мислити, уміти побачити труднощі в реальному житті та шукати раціональні шляхи їх подолання, використовуючи сучасні технології; чітко усвідомлювати, де і яким чином застосувати у довкіллі здобуті знання; бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
  • грамотно працювати з інформацією (уміти збирати необхідні для дослідження певного завдання факти, аналізувати їх, генерувати гіпотези щодо вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, співставлення з аналогічними або альтернативними варіантами, що розглядаються; встановлювати статистичні закономірності, формувати аргументовані висновки й на їх основі виявляти і вирішувати нові проблеми);
  • бути комунікабельним, контактним в різних соціальних групах, вміти спільно працювати в різних галузях, попереджаючи конфліктні ситуації й уміло виходячи з них;
  • самостійно працювати над розвитком власної гідності, інтелекту, культурного рівня [3, 7-8]

         Початкова школа – це перша освітня ланка, де закладаються основи загальноосвітньої підготовки школярів. Державний стандарт початкової освіти передбачає поряд з особистісною орієнтацією змісту освіти її діяльнісний характер, а також формування ключових компетентностей школяра. Серед них – інформаційна. Вона передбачає здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до конкретних потреб. [2]

         У контексті вищезазначеного актуалізується проблема формування інформаційної культури школярів, зокрема принципово важливими є такі положення:

  • У традиційний для освітнього контексту комплекс знань, умінь і навичок вводиться надзвичайно важливий компонент – необхідність аналітичних установок для взаємодії з середовищем.
  • Замість багатозначного і, зазвичай, стилістично далекого поняття   «інформація» – вжито поняття «інформаційне середовище».
  • І, нарешті, точно окреслена форма існування людини та інформаційного середовища – взаємодія, тобто взаємовплив, відповідальність користувача, культура аналітичного ставлення до тієї чи іншої інформації, необхідність її оцінки.

Існує думка, що інформація, яка є у мовленні людини, є передачею у вигляді кодів уже сприйнятих, усвідомлених та організованих фактів об’єктивної дійсності, що, вочевидь засвідчує багатогранність цього феномену і зумовлює потребу трактування його сутнісного змісту.

Так, у Великому тлумачному словнику сучасної української мови поняття «інформація» подається у 9 значеннєвих площинах ’. У руслі нашого дослідження важливим є те, що людина, як активний член суспільства, користується різними джерелами інформації, кодованої відповідно до математичної, мистецької, діяльнісної, комунікативної, емоційно-образної та інших площин.

         Зауважимо, що навчаючись у школі, дитина щодня перебуває у певному інформаційному середовищі. Будь-який програмовий матеріал є певною інформацією: вербальною чи невербальною (графічною, текстовою, асоціативною тощо).

         Рівень тексту визнаний найвищим «ярусом» мовної системи, відповідно, - є найвагомішим фактором педагогічного впливу та інформаційною площиною. Його можна розглядати як предмет учіння (те, чого потрібно навчити) і як засіб учіння (те, яким способом навчати). Отже, може бути або повідомленням; або формулюванням задачі; зображенням – виконувати функцію допоміжної ілюстрації; або слугувати самостійною моделлю змісту навчання. Текст дозволяє виявити ситуацію, яка зумовила використання певних умовних засобів; оцінити доречність і доцільність їх застосування відповідно до завдання і обставин; усвідомити значення понять, що вивчаються, прослідкувати взаємодію явищ, котрі розглядаються.

         Усвідомлення інформації трансформується різними текстовими формами (слово, речення, повідомлення, синтаксичне ціле, математичний вираз, арифметична задача тощо).

         У початковій школі роботі з текстом відведено важливу роль. Учитель, організовуючи роботу з джерелами інформації на різних уроках, навчає школярів розуміти її, порівнювати, аналізувати, систематизувати, класифікувати, оцінювати, використовувати за потребою у певних ситуаціях, що закладає основи інформаційної культури особистості.

Аналіз останніх досліджень показує, що проблема формування у школярів уміння працювати з текстовою інформацією на уроках була предметом вивчення С.М. Бондаренко, Г.Г. Гранік, Л.А. Концевої,                     Н.В. Чепелєвої та ін. Дослідження, проведені у 80-90-х роках показали, що елементарними прийомами роботи з текстом володіє досить незначна кількість учнів. Глибину досліджуваної проблеми допомагають зрозуміти роботи Т.М. Байбари, М.В. Богдановича, М.С. Вашуленка, І.П. Ґудзик,              О.Я. Савченко, Н.Ф. Скрипченка та ін.

         Окремі питання формування у школярів готовності до роботи з текстовою інформацією розглядались у дисертаційних дослідженнях                   І.С. Ганті (педагогічна організація дитячого читання в початкових класах як основа самоосвіти учнів); Н.А. Натрошвілі (формування умінь і навичок самостійної роботи над книгою в учнів перехідного віку (V-VІ класи));                Л.Я Чосік (дидактична організація навчального матеріалу підручника як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів); Ю.С Мельника (дидактичні умови формування алгоритмічної культури молодших школярів); О.І. Алієвої (навчальна книга як засіб розвитку самоосвітніх умінь молодших школярів); М.В. Лаптєвої (дидактичні засади створення та застосування тлумачних словників в умовах інформатизації навчання);                І.В. Колеснікової (формування вмінь вибору методів навчання в процесі загально дидактичної підготовки майбутніх учителів початкових класів); О.Я. Янченко (формування у молодших школярів уміння працювати з підручником); Н.В. Ігнатенко (дидактичне забезпечення розуміння навчальних текстів учнями початкових класів) та ін.

         Формулювання мети та завдань статті – розкрити окремі аспекти проблеми формування у молодших школярів вміння працювати з текстовою інформацією.

         Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження.

         Аналіз спеціальної літератури, наукових праць, моніторингових досліджень свідчить про те, що формування у молодших школярів готовності працювати з текстовою інформацією потребує додаткового комплексного осмислення і дослідження. Враховуючи суперечності між зростаючими вимогами суспільства до якості освітніх послуг і фактичним рівнем сформованості в учнів умінь працювати з текстом, слід звернути особливу увагу на організацію змісту та структури навчальної й позанавчальної діяльності з метою формування предметних і міжпредметних компетентностей молодших школярів, і в тому числі інформаційної компетентності. Це дозволяє нам визначити узагальнений алгоритм готовності учнів початкових класів до роботи з текстовою інформацією, який, на нашу думку, включає такі компоненти:

  • сприймати певний обсяг інформації (слухати, читати);
  • розуміти її (усвідомлювати основні ключові поняття);
  • встановлювати причинно-наслідкові зв'язки (використовувати певні знання й досвід для пояснення процесів, явищ, фактів тощо);
  • порівнювати невідоме з відомим (застосовувати засвоєну інформацію для визначення, на що подібне і від чого відрізняється досліджуваний об'єкт);
  • оцінювати засвоєну інформацію (висловлювати особистісне ставлення до предмета, об'єкта, явища, процесу тощо);
  • ефективно й успішно формувати власний інформаційний продукт [4, 9-13].

Зрозуміло, що одна й та ж інформація потребує різного мовленнєвого формулювання. На уроці математики вона буде представлена більш лаконічно, ніж на уроках читання та природознавства, природною мовою, але включатиме певні математичні коди. На уроці читання учні працюватимуть з більшим за обсягом текстом, у якому використовуватиметься емоційно насичена лексика. Природознавство вимагає включення певної термінології.

Зауважимо, що способи опрацювання текстової інформації теж будуть різнитися.

         Тому, у початковій школі постає важливе завдання: максимально використовуючи особливості уроків математики, забезпечити формування основних логічних прийомів (аналіз-синтез, виділення головного, порівняння, класифікації, конкретизації, узагальнення, аналогії), необхідних у навчальній діяльності молодших школярів. Для реалізації цього завдання необхідно суттєво вдосконалити методику навчання дітей розв'язуванню задач. Водночас, задача як різновид текстової інформації на уроках математики має свої специфічні ознаки, які вносять певні корективи в узагальнений алгоритм відпрацювання навичок роботи з текстовою інформацією. Інтерпретована модель міститиме наступні кроки послідовних дій:

- слухання або читання задачі;                               

- усвідомлення текстової інформації;

- встановлення величини, яку необхідно знайти;

- складання алгоритму розвитку задачі;

- аналіз отриманої відповіді;

- ствердження правильності відповіді;

- застосування опрацьованої інформації для створення власного інформаційного продукту.

На уроці читання важливо навчити дітей розуміти, про що йдеться в тексті, встановити причинно-наслідкові зв'язки, оцінити події і вчинки головних героїв; сприяти формуванню не лише навичок переказу тексту, але й самостійного складання опису, міркування, оповідання й казки; успішно застосовувати набуті риторичні уміння.

На уроках природознавства текст опрацьовується після спостережень певних об'єктів і явищ. Текстова інформація підсумовує, узагальнює, систематизує весь обсяг сприйнятої інформації. Отже, алгоритм опрацювання тексту є дещо іншим, ніж на уроках читання. Урок природознавства дає можливість учневі, працюючи з текстом, розширити свої знання про довкілля, усвідомити закони природи й навчитися їх застосовувати.

Узагальнюючи сказане  вище, зазначимо, що робота над розумінням прочитаного повинна вестись на всіх уроках, адже дитина не завжди може глибоко і точно зрозуміти текстову інформацію. Переказати прочитане відповідно до задуму (дослівний переказ, стислий, вибірковий, інтерпретований), визначити особисте занурення в текст, освоїти навички прогностики, визначити ідею і тему твору, розуміти «між рядків» і узагальнювати прочитане – це неповний перелік завдань, які повинні вміти виконувати учні початкової школи.

Висновки і перспективи подальших  досліджень. У ХХІ столітті перед людиною постає проблема необхідності роботи з різними джерелами інформації, обсяг якої постійно збільшується та змінюється. Серед ключових компетентностей молодшого школяра виокремлюємо інформаційну. Текст, який виступає і предметом, і засобом учіння, має вирішальну роль у сучасному освітньому процесі. Алгоритм навчальної діяльності для опрацювання текстової інформації залежатиме від використання її в межах певного навчального предмета та мети й завдань.

Перспективи подальших наукових досліджень пов’язуємо з аналізом тексту як дидактичної одиниці у початковій ланці освіти.

 

 

 

Література

 

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / Укл. і гол. ред. В.Т.Бусел. - Київ; Ірпінь : Перун, 2001. – С.403.
  2. Державний стандарт початкової загальної освіти [Текст] : лист М-ва освіти і науки України від 06.12.2005 р. № 1/9-695 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2006. - N2/3. - С. 3-50
  3. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования [Text] : учебное пособие для студ.пед.вузов и системы повыш.квалиф.пед. кадров/ Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева, А.Е.Петров; Под ред. Е.С.Полат. - Москва : Академия, 2003. - 272с.
  4. Соняк Н.Л. Формування у молодших школярів навичок роботи з текстовою інформацією // Початкова школа. - 2007. - № 7. - С. 9-13.

 

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: school9 (24.12.2014) | Автор: Соняк Н. Л.
Переглядів: 919 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
   Персональний сайт директора Луцького НВК №9 Дубини Олександра Дмитровича
   Персональний сайт вчителя правознавства Бондаря Віталія Олексійовича

Copyright MyCorp © 2019