. Дослідницький компонент у роботі з обдарованими учнями - Мої статті - Каталог статей - НВК № 9 м. Луцьк



Комунальний заклад "Луцький навчально-виховний комплекс №9
Луцької міської ради"

Середа, 16.10.2019, 15:08
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Мої статті [18]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Мої статті

Дослідницький компонент у роботі з обдарованими учнями
Освіта на сучасному етапі є єдиним стратегічним ресурсом подолання кризової ситуації в суспільстві, продуктивним механізмом формування інтелектуально-духовної еліти української нації, розбудови гуманістичного полікультурного простору суспільства. Саме освітня галузь на сьогодні повинна стати тією інтегральною ланкою щодо забезпечення зв’язку між освітою, наукою і виробництвом. [2]
За визначенням ЮНЕСКО, ХХІ століття повинно стати століттям якісної освіти, тобто йдеться не про цінність освіти взагалі, а про креативність, дієвість отриманих знань, умінь ними управляти. [1]
Дослідницька діяльність є універсальною, продуктивною формою розвитку інтелектуального потенціалу учасників навчально-виховного процесу: учнів та педагогів.
Тому у нашому навчальному закладі з 2010 року здійснюється експериментальна діяльність з теми «Моделювання компетентної особистості школяра шляхом розвитку дитячої обдарованості». Тема експерименту обрана не випадково, адже проблема реалізації інтелектуального та творчого потенціалу дитини особливо актуальна в закладах нового типу, закладах з поглибленим вивченням окремих предметів, профільним навчанням тощо.
Нове розуміння дослідницької діяльності зумовило і вибір науково-методичної проблеми НВК: «Розвиток інноваційної освітньої системи як чинник формування компетентної особистості школяра». Тема дослідно-експериментальної роботи та проблема школи доповнюють одна одну і дозволяють виробити продуктивну інноваційну освітню систему, яка сприятиме формуванню компетентної особистості.
І в цьому контексті на перший план виходить організація дослідницької роботи з обдарованими дітьми, яка зорієнтована на реалізацію моделі компетентної особистості.
Зважаючи на мету навчально-виховного процесу освітнього закладу нового типу, ми запровадили таку “ідеальну” модель компетентного ліцеїста: це особистість, яка має яскраво виражену спрямованість на здобуття наукових знань, генерування нових ідей при розв’язанні навчально-творчих і дослідницьких завдань; знає історію і сучасні тенденції розвитку предмета дослідження, володіє значним обсягом інформації, має розвинене критичне мислення, почуття нового, велику допитливість, установку на сприйняття оригінального, незвичайного; вміє встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, аналізувати інформацію, будувати гіпотези; чутлива до протиріч, організована, наполеглива у досягненні мети, здатна до інтуїтивного передбачення, фантазування, відкритого спілкування з однодумцями. Іншими словами, було створено модель особистості дослідницького типу, в основу якої покладено аналіз сутності наукової діяльності.


Порівнюючи результати традиційного навчання із навчанням, де використовується дослідницька робота, ми зробили висновок, що остання позитивно впливає на становлення особистості компетентного учня. Щонайперше, збільшується інтерес до самостійної пошукової роботи, формується логічне мислення, виникає потреба в обміні знахідками, відкриттями, які зрозуміло, мають суб’єктивну новизну, але дуже важливі для формування дослідницьких умінь школярів та роблять навчальний процес цікавим та ефективним. [3] А тому учні наполегливо готуються до участі у предметних олімпіадах, наукових конференціях, турнірах, займаються з викладачами вузів, демонструють свої здібності в багатьох конкурсах різних рівнів.
Досвід роботи нашого навчального закладу свідчить про ефективність впровадження педагогами алгоритму формування дослідницьких умінь учнів, а саме:
 вибір навчальної теми з програмного матеріалу, вивчення якої за допомогою дослідницьких методів навчання, є найбільш доцільним;
 ознайомлення з дослідницькою практикою у науковій галузі, розробка системи завдань, що потребують застосування досліджень для розв’язання відповідних проблем;
 створення індивідуальних планів, що стимулюють учнів до участі у навчальних дослідженнях;
 ознайомлення дітей з інструментарієм досліджень із навчальної теми; добір відповідної літератури.
Процес творчості неможливий без дослідження, тобто визначення суперечностей, їх аналізу, синтезу. Щоб робити відкриття, треба мати розвинені інтелектуально-творчі здібності, мотиви діяльності та якості, характерні для творчих здібностей. Шлях до наукової творчості – через здобуття знань, формування вмінь аналізувати, синтезувати, узагальнювати, класифікувати, систематизувати явища, події, факти. Саме науково-дослідна робота школярів є першою сходинкою до наукової творчості. [4]

При підготовці учнівських наукових робіт учителі використовують такий план роботи з учнями:

з/п. Етапи підготовки учнівської науково-дослідницької роботи до захисту Зміст діяльності
1. Вибір теми Учень: повідомляє науковому керівникові про свої читацькі уподобання й висловлює бажання глибше вивчити те чи інше явище світового літературного процесу.
Науковий керівник: допомагає учневі сформулювати тему й максимально локалізувати предмет дослідження. На цьому етапі окреслюються конкретизовані завдання, які має виконати юний дослідник, працюючи над затвердженою темою.
2. Пошуки джерел і робота з ними Учень: регулярно працює з бібліотечним каталогом, складає список необхідної літератури, конспектує джерела, виписує цитати на окремі картки, зазначаючи назву джерела, його автора, сторінки тощо, постійно звітуючись керівникові про зроблене.
Науковий керівник: консультує, вчить працювати з першоджерелами, робити виписки, виокремлювати суттєве, головне, дає поради щодо відбору літератури, допомагає перекладати зарубіжні джерела українською мовою, спонукає учня до більш інтенсивної та якісної роботи, вимагає ґрунтовних розгорнутих звітів.
3. Формування дослідницьких завдань. Вибір методів дослідження Учень: висуває гіпотези, чітко, за окремими пунктами, формулює дослідницькі завдання, вибирає методи дослідження з-поміж тих, із якими його знайомить науковий керівник, усвідомлює для себе, в чому полягатиме новизна і актуальність його роботи, яку практичну цінність вона матиме.
Науковий керівник: допомагає чітко сформулювати дослідницькі завдання, слідкує за тим, щоб висунуті гіпотези не суперечили об’єкту і предмету дослідження, знайомить учня з тезаурусом наукових методів, керує вибором найоптимальніших із них залежно від поставлених дослідницьких завдань, сприяє усвідомленню учнем того факту, що його робота повинна стати хоч маленьким, але відкриттям.
4. Побудова доказової бази Учень: виписує з художніх текстів, які є об’єктом дослідження, необхідні цитати, приклади, групує й класифікує їх у відповідності із дослідницькими завданнями,аналізує, коментує й пояснює їх, робить проміжні висновки.
Науковий керівник: спрямовує юного дослідника на відбір найяскравіших фактів, допомагає відкинути зайве, несуттєве, разом із учнем виробляє принципи аналізу та класифікації віднайдених фактів, учить залучати для підтвердження власних позицій думки авторитетних науковців, які працювали й працюють над аналогічними проблемами.
5. Написання роботи Учень: визначає структуру роботи і послідовно працює над кожною її частиною (вступ, два або три розділи, висновки, список використаної літератури, додатки), радиться з науковим керівником, надаючи йому почергово написаний матеріал для ознайомлення, звіряє усі посилання на джерела зі списком літератури.
Науковий керівник: затверджує структуру роботи, уважно вичитує кожну написану учнем її частину, допомагає усувати недоліки, дає поради щодо стильового оформлення тексту, особливу увагу звертає на чіткість аргументації, на лаконічність і доказовість висновків, на відповідність схем і таблиць змісту дослідження та його результатам, визначає термін написання кожної частини роботи й вимагає неухильного їх дотримання.
6. Редагування роботи та підготовка її остаточного варіанту до друку. Комп’ютерний набір Учень: робить чистовий варіант дослідження, ретельно вичитує його, виправляючи наявні орфографічні, пунктуаційні, граматичні, стилістичні, лексичні та фактичні помилки, ще раз звіряє зі списком використаної літератури всі посилання на джерела, дає на перевірку науковому керівникові готову роботу і в разі її схвалення (якщо в нього є така можливість) здійснює комп’ютерний набір тексту остаточного варіанту роботи і брошурує її.
Науковий керівник: редагує написаний учнем чистовий варіант роботи, вимагає від нього негайного виправлення всіх виявлених недоліків і рекомендує готовий текст до друку; знайомить учня із вимогами щодо оформлення роботи і слідкує за неухильним їх дотриманням під час здійснення комп’ютерного набору, допомагає у виготовленні естетично якісних додатків до роботи і пише відгук, у якому дає власну оцінку зробленого юним дослідником.
7. Апробація учнівської наукової роботи Учень: готує до виступу на шкільній науковій конференції автореферат своєї роботи, звертаючи головну увагу на лаконічність викладу результатів дослідження та переконливість прикладів, які мають на меті підтвердити висунуті гіпотези, бере на озброєння поради шкільного психолога щодо культури усного виступу й спілкування з аудиторією, «вміння триматися до останнього», впевненості у власних силах, оптимізму тощо і мобілізує себе на всі 100 % під час захисту роботи.
Науковий керівник: допомагає учневі підготувати текст автореферата, дає поради щодо тактики захисту роботи, сприяє організації серії занять зі шкільним психологом, готує рецензентів та опонентів, акцентуючи їхню увагу на коректності оцінок та критичних зауважень.
8. Підготовка до контрольної роботи Учень: систематично виконує завдання наукового керівника на повторення програмового матеріалу з базових дисциплін, працює зі словниками, довідниками та енциклопедіями, у яких поглиблено висвітлюються питання, що потребують якісного й свідомого засвоєння, безперервно удосконалює свої мовленнєві вміння, орфографічні, пунктуаційні та граматичні навички, збагачує пам’ять знаннями лінгвістичного історико-літературного та літературознавчого характеру.
Науковий керівник: розробляє спеціальну програму індивідуальної підготовки учня до першого етапу міського конкурсу-захисту учнівських наукових робіт; складає розклад щотижневих занять і комплекс спеціальних, підвищеної складності.
Підготовка компетентного випускника складається із загальноосвітнього компоненту та виховного компоненту змісту освіти.
Крім того, професійний компонент реалізується через діяльність наукового товариства учнів «Допитливі інтелектуали».

Метою наукового товариства є:
1. Створення єдиного учнівського товариства зі своїми традиціями.
2. Виявлення інтересів та нахилів учнів до дослідницької діяльності, створення оптимальних умов для реалізації їхнього творчого потенціалу.
3. Вироблення лідерської компетентності школярів.
4. Професійна орієнтація учнів.
5. Поглиблена підготовка членів товариства до самостійної пошукової роботи.
6. Створення умов для залучення до колективної науково-дослідницької діяльності учнів різних вікових категорій, для їх спільної роботи з професійними дослідниками.
7. Здійснення досліджень, які мають практичне значення.
8. Розробка та реалізація дослідних проектів, що ґрунтуються на вивченні проблем як свого регіону, так і всієї України, та вибудовують стратегію щодо їх розв’язання.
9. Пропаганда досягнень науки й техніки.
Верховним органом товариства є загальні академічні збори (конференція) дійсних членів товариства, які відбуваються не менш як раз на рік. Збори заслуховують і затверджують звіт президента товариства або його заступника. Очолює наукове товариство президент, якого обирають на щорічній конференції. Координує роботу товариства заступник директора з наукової роботи. На конференції обирають і раду товариства, яка на чолі з президентом планує, координує та здійснюю контроль діяльності наукового товариства «Допитливі інтелектуали», надає необхідні методичні рекомендації педагогам, сприяє популяризації дослідницької роботи серед учнів школи.
Досвід педагогічного колективу НВК, високі результати роботи з обдарованими дітьми свідчать про ефективність впровадження алгоритму: «інноваційне освітнє середовище – розвиток обдарованості – компетентна особистість». І саме дослідництво у шкільній освітній системі є перспективним видом діяльності, який мотивує учнів до творчої пізнавальної праці.

Використані літературні джерела
1. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті. — К.: Шкільний світ, 2002.
2. Авер’янова Н.. Сучасна українська еліта: перспективи розвитку // вісник Київського національного університету. – 2011. - № 15. – С.41 – 44.
3. Андрущенко В.П. Модернізація освіти: політика і практика // Педагогіка і психологія. – 2002. – №3. – С.12-15.
4. Стадник О.О. Дослідницька робота як засіб творчої самореалізації учнів // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2012. - № 7. – С. 295 – 300.
Категорія: Мої статті | Додав: Tetjanka (03.12.2013) | Автор: Валентина Василівна Сагайдак
Переглядів: 425 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
   Персональний сайт директора Луцького НВК №9 Дубини Олександра Дмитровича
   Персональний сайт вчителя правознавства Бондаря Віталія Олексійовича

Copyright MyCorp © 2019