Розвиток пізнавальної сфери психіки дітей

Увага

1. У кожне заняття включайте вправи, ігри на розвиток уваги, широко представлені в літературі для педагогів і батьків.
2. Включайте в заняття завдання, що потребують тривалого зосередження: намалювати місто, побудувати складний міст, прослухати і переказати казку тощо.
3. Частіше пропонуйте дітям, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи: у газеті, у старій книзі на одній із сторінок закреслювати олівцем усі букви “а”, намагаючись не пропускати їх (завдання поступово можна ускладнювати, попросивши дитину закреслити всі букви “а”, обвести у кружечок усі букви “к”, підкреслити всі букви “о”).
4. Використовуйте дидактичні ігри з чітко вираженими правилами.
5. Регулярно включайте дітей у виконання за попередньо розробленим планом дій: можна виконувати будівлі з конструкторів, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форму яких ви задаєте словесно або за допомогою схеми.
6. Тренуйте дітей у переказі розповідей, казок за схематичним планом, складеним вами.
7. Пропонуйте дітям:
   • повторювати слова, цифри, речення, сказані вами;
   • незакінчені фрази, які потрібно закінчити;
   • запитання, на які необхідно відповісти, заохочуючи тих дітей, хто намагається частіше відповідати на них.
8. Учіть порівнювати, аналізувати зразок і результати своєї або чужої роботи, знаходити і виправляти помилки.
9. На уроках у школі від дітей буде потрібно швидке переключення уваги з одного виду діяльності на інший. Цю властивість уваги можна формувати за допомогою рухових вправ. Дитина повинна починати, виконувати й закінчувати свої дії за командою дорослого, швидко переходячи від одного виду рухів до іншого:  стрибати, зупинятися, крокувати тощо.
10.  Періодичне переключення з одного виду роботи на інший, багатогранна структура заняття,  активна пізнавальна діяльність, формування операцій контролю і самоконтролю – такий підхід зробить заняття цікавим для дітей, що саме по собі сприятиме організації їхньої уваги.

Пам’ять

1. Пояснюючи дітям  новий матеріал і повторюючи пройдений, сполучіть словесне пояснення з наочністю або із зображенням тих предметів або явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми (особливо для дітей із доброю зоровою пам’яттю).
2. До дітей з недостатньо добре розвиненою слуховою пам’яттю необхідний індивідуальний підхід: опора не тільки на слух, а й на інші органи почуттів (зір, нюх, дотик тощо).
3. Для поліпшення процесу пам’яті виховуйте в дітей прийоми осмисленого запам’ятовування і пригадування, уміння:
   • аналізувати, виділяти у предметах зв’язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них подібності й відмінності;
   • здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними предметами;
   • класифікувати предмети та явища на основі узагальнення;
   • встановлювати значеннєві зв’язки між пропонованими об’єктами для завчання й навколишніх предметів.
4. Включайте ігри і вправи для розвитку пам’яті  в кожне заняття.

Мислення. Мовлення.

Розумовий процес складається з низки операцій. Найпоширеніші з них – аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення, класифікація. Найчастіше більшість із них не усвідомлюються. Тому для того, щоб дитина активно володіла розумовими операціями, їх треба виділити, довести до рівня усвідомлення і спеціально навчити.

1. Включайте в заняття завдання на:
   • порівняння пари предметів або явищ – знаходження подібності й відмінностей між ними;
   • класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками;
   • знаходження “зайвого” слова або зображення, не пов’язаного загальною ознакою з іншими;
   • складання цілого з частин (розрізні картинки);
   • послідовне розкладання картинок і складання розповіді  за ними;
   • усвідомлення закономірностей (розглянути орнамент, візерунок, продовжити його);
   • завдання на кмітливість, логічні міркування тощо.

2. Заняття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів повинні не тільки включати копіювання зразка і відпрацювання окремих графічних навичок, а й розвивати вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.

3. Розширюйте кругозір дітей, їхні основні уявлення про природні, соціальні явища, нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.

4. З метою розвитку мовлення:

• після читання вголос казок, розповідей, попросіть дітей переказати почуте, відповісти на запитання, поставити свої;
• розвивайте в дітей уміння будувати розповідь за картинкою, за планом, за темою;
• допомагайте дітям будувати висновки, міркування, робити умовиводи;
• учіть дітей доводити свою думку, виражати її.

На занятті має звучати не монолог вихователя, а діалог із дитиною або групою дітей.

Дрібна моторика

Розвиток дрібної моторики перебуває у тісному зв’язку з розвитком мовлення й мислення дитини. Тому бажано щодня роботи якісь вправи:

• катати по черзі кожним пальцем камінчики, дрібні намистинки, кульки;
• розминати пальцями пластилін;
• стискати й розтискати кулачки, при цьому можна уявляти, начебто кулачок – пуп’янок квітки (уранці він прокинувся й розкрився, а ввечері заснув – закрився, сховався);
• робити м’які кулачки, які можна легко розтиснути й у які дорослий може просунути свої пальці,  і міцні, які не розтиснеш;
• двома пальцями (указівним і середнім) “ходити” по столі: спочатку повільно, начебто хтось крадеться, а потім швидко, начебто бігти (вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою);
• показувати окремо тільки один палець – указівний, потім два – указівний і середній, далі три, чотири і п’ять;
• показувати тільки один великий палець окремо;
• тарабанити всіма пальцями обох рук по столі;
• махати в повітрі тільки пальцями;
• кистями рук робити “ліхтарики”;
• плескати в долоні тихо й голосно в різному темпі;
• збирати всі пальчики в пучку;

• нанизувати велику ґудзики, намистини, кульки на нитку;

• намотувати тонкий дріт у кольоровій обмотці на котушку, на власний палець;
• зав’язувати вузли на товстій мотузці, шнурівці;
• защібати  ґудзики, гачки, блискавки, кнопки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки ключиком.

Корисні такі види діяльності, як образотворча, конструктивна.