. Психологічні особливості юнацького віку - Мої файли - Каталог файлів - НВК № 9 м. Луцьк



Комунальний заклад "Луцький навчально-виховний комплекс №9
Луцької міської ради"

Середа, 16.10.2019, 15:42
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Мої файли [50]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Файли » Мої файли

Психологічні особливості юнацького віку
19.11.2014, 15:12

Психологічні особливості юнацького віку.

 

         Психічний розвиток особистості  в юнацькому віці тісно пов’язаний із навчанням, трудовою діяльністю, що супроводжуються ускладненням спілкування з дорослим. Найавторитетнішими для юнака і дівчини, як і для підлітків, є оцінювання з боку друзів і ровесників. У цьому віці збільшується кількість соціальних ролей і розширюються їх межі, затверджується соціальний статус (одержання паспорта, участь у виборах, вступ на навчання в інші навчальні заклади, зростає соціальна мобільність, підвищується відповідальність за вчинки), розширюється діапазон інтересів, актуалізується потреба професійного самовизначення, зростає потреба в кишенькових грошах.

         Юнацький вік характеризується наявністю значних суперечностей, які виявляються н6е тільки в полярності почуттів та емоцій, а й суперечливість бажань, прагнень, у безпосередності й послідовності поведінки, що свідчить про не зовсім зрілу особистість, яка “шукає себе”. Утім, на відміну од старших підлітків, у юнаків зростає здатність адекватно оцінювати свою діяльність та ставлення інших до себе. Самопізнання в юнацькому віці відбувається в емоційному плані спокійніше.

         Активність юнацького віку характеризується численними й різноманітними, часто суперечливими спробами вибору самостійного життєвого шляху та лінії соціальної поведінки. Невдалі спроби є сильним стимулом до подальшого розвитку, що позначається на виділенні окремих здібностей, прагненні до розширення соціального оточення й поглиблення зв’язків із ним. Утім, якщо дитина в підлітковому віці входила в різні групи соціального ризику, то в юнацькому віці вона стає практично некерованою і прагне незалежного життя. Як правило, цьому сприяє відсутність цікавих і корисних справ та набутий досвід легкого життя без будь-яких зобов’язань.

         Юнацький період має серію криз. У постійній боротьбі внутрішніх і зовнішніх конфліктів формується нове “Я”. Саме цим пояснюється разюча особистісна зміна дитини. Приміром, непосидючий, несерйозний, неврівноважений і безвідповідальний підліток поступово ( на перший погляд без видимих зусиль) перетворюється у суспільного, серйозного, урівноваженого й відповідального юнака.

         Характерною рисою старшокласників (психічним новоутворенням юнацького віку) стає здатність самопізнання й пізнання інших людей. Порівнювання зі значущими дорослими відбувається щодо тих якостей, які старшокласники вважають необхідними для самостійного життя і які містять еталонне уявлення про дорослих (незалежність, самостійність, самодостатність, діловитість, рішучість). Порівнювання ж із ровесниками здійснюється з позицій рівного і сприяє усвідомленню себе та своєї індивідуальності

         Вирішальними чинниками спрямованості розвитку особистості в юнацькому віці виступають її інтереси, здібності, моральні ідеали, життєві устремління і професійні цілі. Самовизначення стає центром життєвої ситуації, навколо якої концентруються всі цілі й інтереси. З огляду на це актуальними стають самоаналіз і самооцінка. Специфічне значення мають манери поведінки, одяг, жаргон, які схвалюються або відхиляються друзями.

Деякі сучасні старшокласники мають сексуальний досвід, який може призвести до негативних наслідків як у фізичному, так і в психічному та соціальному плані (небажана вагітність, ВІЛ/СНІД/ІПСШ, а це пов’язано із проблемами здоров’я. Створення благонадійної сім’ї й народження здорових дітей. Соціального самопочуття). Неблагонадійне соціальне середовище створює передумови до вживання алкоголю. Наркотиків, токсичних речовин, тютюну, що також позначається на здоров’ї й соціальній поведінці молоді.

         Тож у юнацькому віці особливу увагу слід приділяти моральному вихованню й вихованню сексуальної культури молоді.

         На думку багатьох старшокласників, моральні якості поділяються на престижні й непрестижні. Престижними сучасні юнаки і дівчата найчастіше вважають ті, що допомагають вижити у складних економічних умовах: силу, безкомпромісність; уміння ставити перед собою мету і домагатися її будь-яким шляхом – уміння користуватися благами життя, не відмовляти собі в задоволеннях. Для багатьох нині престижними якостями є розум та ерудиція. Утім, молоді люди по-різному розуміють, що таке честь, справедливість, доброта – спираючись на свій соціальний досвід, насамперед, засвоєний у родині.

         Як потрібно поводитись батькам із дітьми у пору юності:

  • задовольнити їхню природну потребу у спілкуванні і співпраці з дорослими;
  • будувати спілкування на основі довіри, із позицій поваги до особистості й рівного співрозмовника;
  • не опікати надміру;
  • надавати свободу вибору, але обов’язково зумовлювати можливі варіанти вирішення тієї чи іншої життєвої ситуації. Розмову вести так, щоб юнак або юнка мали можливість зробити свій усвідомлений вибір, чітко уявляючи його наслідки;
  • пам’ятати, що стосунки з іншими людьми в юнацькому віці будуються на досвіді стосунків у родині. Тому батькам завжди потрібно відповідально ставитися до своїх слів, учинків та оцінювань;
  • допомагати дитині у самовизначенні. В усвідомленому виборі своєї життєвої мети, планів на майбутнє. Спільно аналізувати їх життєву привабливість і цінність;
  • заохочувати до трудової діяльності як для власного самоствердження, так і на користь інших;
  • стимулювати самовиховання особистості, моральний самоаналіз;
  • заповнювати довкілля корисними справами;
  • продовжувати залучати до цінностей світової й національної культури та мистецтва, заохочувати відвідування театру, концертів класичної музики, художніх виставок тощо;
  • залучати до трудової діяльності, допомоги нужденним;
  • дозволяти самостійно заробляти кишенькові гроші, утім, знати, де і яким чином;
  • залучати до вивчення законів. Учити користуватися своїми громадянськими правами;
  • залучати до аналізу ситуацій із моральним змістом;
  • розвивати культуру спілкування та поведінки;
  • учити толерантності, розуміння того, що кожний має право на свою думку;
  • стимулювати відповідальне ставлення до навчання на основі мотивації престижу знань для особистості й потреби суспільства у висококваліфікованих спеціалістах;
  • підтримувати сімейні традиції і прагнути до того. Щоб передати їх дітям;
  • готувати дітей до майбутнього сімейного життя, до виконання рольових функцій у сім’ї.

У сімейному вихованні важливо враховувати закладені природою здібності і прагнути до того, щоб не прогаяти можливостей своєчасного фізичного, інтелектуального, морального і соціального розвитку дитини.

Не спізніться! І завжди пам’ятайте, що мистецтво педагогіки взаєморозуміння потребує постійної роботи над собою як батьків, так і дітей Це нескінченний процес, тому що змінюються умови життя. Але незмінним має залишатися бажання, щоб найближчі люди завжди приносили взаємну радість і були щасливі.

 

 

         За матеріалами інтернет-видань підготувала Саханюк С.А., практичний психолог

Категорія: Мої файли | Додав: school9
Переглядів: 1686 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
   Персональний сайт директора Луцького НВК №9 Дубини Олександра Дмитровича
   Персональний сайт вчителя правознавства Бондаря Віталія Олексійовича

Copyright MyCorp © 2019