Корнійчук Юлія, учениця 5-А класу

Друзі пізнаються в біді

Даринка була гарною дівчинкою: вона мала чорне, довге волосся, блакитні очі та ніжний голос. У навчанні вона також не пасла задніх – була розумною, спритною та кмітливою, вчилася на «відмінно». Проте навіть її врода та успіхи в навчанні не допомагали їй знайти друзів. Через свою вдачу вона була зовсім самотньою. Дарина дуже любила вихвалятися та втручатися у справи інших.

Одного разу перед уроком музики Дарина дивилася у вікно. Саме в той момент проходили Влада і Христина.

– Знову сама? – запитала Христина.

– Звичайно, сама, – прокоментувала Влада. – Хіба хто з нею може довго дружити? Вона ж в усіх бачить лише недоліки!

Дівчата засміялися.

Дарина кинула їм навздогін:

– Мені друзі не потрібні! Я самостійна! Обійдуся без них!

Минуло кілька днів, і Влада з Христиною забули недавню суперечку. Одного разу, зустрівши Дарину в коридорі, дівчата запропонували однокласниці сходити з ними у їдальню. Проте Дарина у різкій формі заявила:

– Відтепер ми з вами вороги! Назавжди!

Дівчата лише знизали плечима й пішли далі. Відтоді дівчата та Дарина більше не сперечалися, але й мирової все ж таки між ними не було.

Якось на уроці української мови під час диктанту у Христини зламалась ручка. У сусіда на парті запасної не виявилося, а у вчительки Христина посоромилася запитати. Вона звернулася до Дарини, яка сиділа попереду, адже знала, що дівчинка завжди носить запасні ручку та зошити. Дарина відмовила у допомозі однокласниці, зухвало насміхаючись із її проблеми. Христинці довелося писати зламаною ручкою, що не могло не вплинути на оцінку.

Через це Христина не впоралась із диктантом і отримала двійку.

Одного разу, готовлячись до уроку, Дарина виявила, що забула підручник із математики. Її сусід, на превеликий жаль, занедужав і залишився вдома. Дарина не мала іншого виходу, як попросити у Христини книжку, адже у неї з сусідом на двох було два підручники.

Дівчинка довго думала, що робити. Вона добре пам’ятала, як вчинила із однокласницею, проте все ж наважилася підійти до Христини й попросити підручник з математики.

Христина без усіляких вагань дала Даринці книжку, а сама весь урок користувалася підручником на двох із сусідом. Після уроку Дарина віддала книжку Христині та чемно подякувала. Їй було дуже соромно через те, що вона у свій час не допомогла Христині. Тепер Дарина насправді зрозуміла прислів’я про те, що друзі пізнаються в біді.